щебінник
ЩЕБІННИК, а, ч. Робітник, який виготовляє щебінь, щебінку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щебінник | щебінники |
Родовий | щебінника | щебінників |
Давальний | щебінникові, щебіннику | щебінникам |
Знахідний | щебінника | щебінників |
Орудний | щебінником | щебінниками |
Місцевий | на/у щебіннику, щебінникові | на/у щебінниках |
Кличний | щебіннику | щебінники |