шуруп
ШУРУП, а, ч. Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін. Шурупи являють собою металеві стерженьки, які мають на одному кінці головку, здебільшого плоску або напівкруглу. З другого боку, приблизно на половину всієї своєї довжини, шуруп має спеціальну гвинтову конічну нарізку (Гурток «Умілі руки..», 1955, 63); Високий чоловік стояв біля дверей цієї кімнати. Він, не поспішаючи, одгвинчував шурупи (Собко, Граніт, 1937, 97); Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, примітивну, кустарну штуку в грубій коробці (Гончар, Тронка, 1963, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шуруп | шурупи |
Родовий | шурупа | шурупів |
Давальний | шурупові, шурупу | шурупам |
Знахідний | шуруп | шурупи |
Орудний | шурупом | шурупами |
Місцевий | на/у шурупі | на/у шурупах |
Кличний | шурупе | шурупи |
шуруповий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шуруповий | шурупова | шурупове | шурупові |
Родовий | шурупового | шурупової | шурупового | шурупових |
Давальний | шуруповому | шуруповій | шуруповому | шуруповим |
Знахідний | шуруповий, шурупового | шурупову | шурупове | шурупові, шурупових |
Орудний | шуруповим | шуруповою | шуруповим | шуруповими |
Місцевий | на/у шуруповому, шуруповім | на/у шуруповій | на/у шуруповому, шуруповім | на/у шурупових |