чаклунський
ЧАКЛУНСЬКИЙ, а, е. 1. заст., розм. Прикм. до чаклун. Ще первісні люди відзначали найбільш важливі у їхньому житті події, поклоняючись незрозумілим для них страхітливим силам природи. Наші далекі предки умилостивлювали ці сили різними чаклунськими діями та релігійними церемоніями (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 27); Розпатлана [Чабаниха], вилицювата, губи стиснуті, під насупленими бровами - ями очей... Чаклунське замкнуте обличчя Піфії, Сівілли, воно якраз чомусь і викликало довіру: оця врятує, ця допоможе! (Гончар, Тронка, 1963, 303).
2. перен., розм. Таємничий, загадковий; чарівний. Страждаю раз у раз в обладі я твоїй: Чаклунським усміхом, магічними очима Мій дух мов путами окутий сталевими (Зеров, Вибр., 1966, 400); Музична стихія прямо чаклунського слова Тичини била ключем з усього, до чого б не доторкалася його увага (Мас., Роман.., 1970, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чаклунський | чаклунська | чаклунське | чаклунські |
Родовий | чаклунського | чаклунської | чаклунського | чаклунських |
Давальний | чаклунському | чаклунській | чаклунському | чаклунським |
Знахідний | чаклунський, чаклунського | чаклунську | чаклунське | чаклунські, чаклунських |
Орудний | чаклунським | чаклунською | чаклунським | чаклунськими |
Місцевий | на/у чаклунському, чаклунськім | на/у чаклунській | на/у чаклунському, чаклунськім | на/у чаклунських |