цистицерк
ЦИСТИЦЕРК, -а, ч. Личинка стьожкових червів (цестод), яка має вигляд кулястого пухиря зі сколексом, повернутим усередину; паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи цистицеркоз.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цистицерк | цистицерки |
Родовий | цистицерка | цистицерків |
Давальний | цистицеркові, цистицерку | цистицеркам |
Знахідний | цистицерк | цистицерки |
Орудний | цистицерком | цистицерками |
Місцевий | на/у цистицерку | на/у цистицерках |
Кличний | цистицерку | цистицерки |