христолюбний
ХРИСТОЛЮБНИЙ, а, е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | христолюбний | христолюбна | христолюбне | христолюбні |
Родовий | христолюбного | христолюбної | христолюбного | христолюбних |
Давальний | христолюбному | христолюбній | христолюбному | христолюбним |
Знахідний | христолюбний, христолюбного | христолюбну | христолюбне | христолюбні, христолюбних |
Орудний | христолюбним | христолюбною | христолюбним | христолюбними |
Місцевий | на/у христолюбному, христолюбнім | на/у христолюбній | на/у христолюбному, христолюбнім | на/у христолюбних |