фланг
ФЛАНГ, у, ч . Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (Трип., Дорога.., 1944, 43); Дівчина пройшла і стала на правий фланг невеличкої шеренги спортсменок (Собко, Стадіон, 1954, 219); Під час наступу Щорс вдавався до виробленої ним уже тактики: заходив до ворога з тилу і флангів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 54); Рота була вишикувана. Маслюк.. стояв на три кроки від лівого флангу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 71); Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід, а ще одна сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (Тулуб, В степу.., 1964, 246); Максим наказав висунути наперед з двох флангів по два кулемети та міномети і тримати підступи до плацдарму під кинджальним вогнем (Рибак, Час.., 1960, 51); // Правий або лівий бік чого-небудь.
&9651; Королівський фланг - права половина шахівниці, утворювана вертикалями е, f , g, h; Лівий фланг див. лівий; Правий фланг див. правий1; Ферзевий фланг - лівий бік шахівниці, утворюваний вертикалями а, b, с, d. Рокіровка в бік королівського флангу зветься короткою, в бік ферзевого флангу - довгою (Перша книга шахіста, 1952, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фланг | фланги |
Родовий | флангу | флангів |
Давальний | флангові, флангу | флангам |
Знахідний | фланг | фланги |
Орудний | флангом | флангами |
Місцевий | на/у фланзі | на/у флангах |
Кличний | флангу | фланги |
фланговий
ФЛАНГОВИЙ, а, е. 1. Стос. до флангу, який перебуває на фланзі, який здійснюється з флангу, на фланзі тощо. Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки (Ю. Янов., І, 1954, 272); Іващенко наказав підсилити флангову охорону (Сміл., Зустрічі, 1936, 155); Завдання флангової групи, куди було призначено і мене, полягало в тому, щоб перевірити, чи немає німців у ближчому хуторі (Багмут, Записки.., 1961, 110).
&9651; Фланговий рух; Фланговий марш (маневр, марш-маневр) - рух (марш, маневр) уздовж фронту, який здійснюється з метою захоплення або обходу флангу противника.
2. у знач. ім. фланговий, вого, ч. Крайній на фланзі лави, шеренги. Прибігають троє партизанів. [Свашенко:] О, й флангові наганяють (Мик., І, 1957, 281).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фланговий | флангова | флангове | флангові |
Родовий | флангового | флангової | флангового | флангових |
Давальний | фланговому | фланговій | фланговому | фланговим |
Знахідний | фланговий, флангового | флангову | флангове | флангові, флангових |
Орудний | фланговим | фланговою | фланговим | фланговими |
Місцевий | на/у фланговому, фланговім | на/у фланговій | на/у фланговому, фланговім | на/у флангових |