урахус
УРАХУС, -а, ч., анат. Сечова протока; анатомічне утворення, яке з'єднує передній відділ верхівки сечового міхура і пупок між очеревиною і поперечною фасцією живота; в ембріональному періоді служить для відведення первинної сечі в навколоплідні води.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урахус | урахуси |
Родовий | урахуса | урахусів |
Давальний | урахусові, урахусу | урахусам |
Знахідний | урахус | урахуси |
Орудний | урахусом | урахусами |
Місцевий | на/у урахусі | на/у урахусах |
Кличний | урахусе | урахуси |