угри
УГРИ, ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені. - Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (Фр., VI, 1951, 49); Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля, мирно пройшли мимо більшої частини східнослов'янських земель, зокрема мимо Києва, і вторг-лися в Закарпаття (Іст. УРСР, І, 1953, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | угри | |
Родовий | угрів | |
Давальний | уграм | |
Знахідний | угрів | |
Орудний | уграми | |
Місцевий | на/у уграх | |
Кличний | угри |
угріва
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | угріва | угріви |
Родовий | угріви | угрів |
Давальний | угріві | угрівам |
Знахідний | угріву | угріви |
Орудний | угрівою | угрівами |
Місцевий | на/у угріві | на/у угрівах |
Кличний | угріво | угріви |
угріти
УГРІТИ див. угрівати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угрію | угріємо |
2 особа | угрієш | угрієте |
3 особа | угріє | угріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | угрів | угріли |
Жіночий рід | угріла | |
Середній рід | угріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угріймо | |
2 особа | угрій | угрійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | угрівши |