тиреоїдин
ТИРЕОЇДИН, -у, ч. Лікарський препарат, що містить тироксин; показання для його застосування: первинний гіпотиреоз, мікседема, кретинізм; церебрально-гіпофізарні захворювання з гіпотиреозом; ендемічний і спорадичний зоб; дифузійний токсичний зобі, рак щитовидної залози (після хірургічного видалення пухлини і променевої терапії).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тиреоїдин | тиреоїдини |
Родовий | тиреоїдину | тиреоїдинів |
Давальний | тиреоїдинові, тиреоїдину | тиреоїдинам |
Знахідний | тиреоїдин | тиреоїдини |
Орудний | тиреоїдином | тиреоїдинами |
Місцевий | на/у тиреоїдині | на/у тиреоїдинах |
Кличний | тиреоїдине | тиреоїдини |