сюртук
СЮРТУК, а, ч. Чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, відкладним коміром і широкими лацканами. Одежа на академістові була.. новомодна: довгий синій суконний сюртук з широким коміром (Н.-Лев., III, 1956, 15); Одягнений [дядько] в якесь дивне вбрання: довгий, довгий піджак. Потім уже я дізнався, що то сюртук зветься (Вишня, II, 1956, 347); Стояв він перед дзеркалом у накрохмаленому комірнику й своєму святковому сюртуці (Довж., І, 1958, 452); В сірому сюртуку і трикутному капелюсі, стоячи на пагорбі. Наполеон дивився на схід (Кочура, Зол. грамота, 1960, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сюртук | сюртуки |
Родовий | сюртука | сюртуків |
Давальний | сюртукові, сюртуку | сюртукам |
Знахідний | сюртук | сюртуки |
Орудний | сюртуком | сюртуками |
Місцевий | на/у сюртуку | на/у сюртуках |
Кличний | сюртуку | сюртуки |
сюртуковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сюртуковий | сюртукова | сюртукове | сюртукові |
Родовий | сюртукового | сюртукової | сюртукового | сюртукових |
Давальний | сюртуковому | сюртуковій | сюртуковому | сюртуковим |
Знахідний | сюртуковий, сюртукового | сюртукову | сюртукове | сюртукові, сюртукових |
Орудний | сюртуковим | сюртуковою | сюртуковим | сюртуковими |
Місцевий | на/у сюртуковому, сюртуковім | на/у сюртуковій | на/у сюртуковому, сюртуковім | на/у сюртукових |