ступнути
СТУПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ступати 1-3, 5. На поріг вийшов з халупи кіт і, ступнувши на сніг, гидливо потряс у повітрі лапкою (Донч., III, 1956, 127); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (Хижняк, Килимок, 1961, 46); Мстислав ступнув два кроки вперед, вихопив меч і підніс його високо над головою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 222); За двері хтось шарпнув. Ремо хутко відчинив їх... На порозі стояв Ахмет.. Він важко дихав, нервово ступнув до кімнати... (Досв., Гюлле, 1961, 130); * Образно. Проти минулого року ми набагато ступнули вперед (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 85).
@ Ступнути ніде - дуже тісно, немає вільного місця. А квітник біля хати - це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Гр., II, 1963, 372).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ступну | ступнемо |
2 особа | ступнеш | ступнете |
3 особа | ступне | ступнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ступнув | ступнули |
Жіночий рід | ступнула | |
Середній рід | ступнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ступнімо | |
2 особа | ступни | ступніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ступнувши |