спаровуватися
СПАРОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАРУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. Об'єднуватися в пару з якоюсь метою.
2. Знаходити собі пару; об'єднуватися за взаємною прихильністю. Коли Яків побачив Степана із Ольгою, на його.. обличчі колихнулося роблене здивування: - Уже й спарувалися? Може, з похорону та й зразу на весілля? (Стельмах, II, 1962, 11); // Одружуватися. У неділю Вона спарувалась З сліпим своїм (Шевч., II, 1963, 244); [Порфирій:] А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. [І. Товстоліс:] Та як вам сказати... хотілось би. Та, боюсь, знаєте, старий (Коч., II, 1956, 278).
3. тільки 3 ос., с. г. Те саме, що злучатися 2.
4. тільки недок. Пас. до спаровувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаровуюся | спаровуємося |
2 особа | спаровуєшся | спаровуєтеся |
3 особа | спаровується | спаровуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаровуватимуся | спаровуватимемося |
2 особа | спаровуватимешся | спаровуватиметеся |
3 особа | спаровуватиметься | спаровуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спаровувався | спаровувалися |
Жіночий рід | спаровувалася | |
Середній рід | спаровувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаровуймося | |
2 особа | спаровуйся | спаровуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спаровуючись | |
Минулий час | спаровувавшись |