соната
СОНАТА, и, ж. Інструментальний музичний твір, який складається з трьох-чотирьох різних щодо характеру та темпу частин, з яких одна має форму алегро. Сонату заграйте мені, потужну,.. сонату Бетховена (Коб., III, 1956, 52); У вісім років композитор [Моцарт] уже був автором ряду сонат та симфоній (Мист., 1, 1956, 44); Ася і Зіна мусила вивчити нову велику й важку сонату (Ів., Вел. очі, 1956, 80); * Образно. Я хочу тільки нагадати Похилі лози, річку, луг І серця місячні сонати (Еллан, І, 1958, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | соната | сонати |
Родовий | сонати | сонат |
Давальний | сонаті | сонатам |
Знахідний | сонату | сонати |
Орудний | сонатою | сонатами |
Місцевий | на/у сонаті | на/у сонатах |
Кличний | сонато | сонати |