сердаб
СЕРДАБ, -а, ч., іст. 1. Приміщення в гробниці, де розміщувалися статуї померлого. 2. Ніша в стіні усипальниці, в якій поміщали зображення тих, хто в ній похований.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сердаб | сердаби |
Родовий | сердаба | сердабів |
Давальний | сердабові, сердабу | сердабам |
Знахідний | сердаб | сердаби |
Орудний | сердабом | сердабами |
Місцевий | на/у сердабі | на/у сердабах |
Кличний | сердабе | сердаби |