семінар
СЕМІНАР, у, ч. 1. Форма групових занять із якого-небудь предмета або теми студентів вузів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача. Ця думка [про атомну енергію] не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики, і коли розв'язував завдання з математичного аналізу, готуючись до заліку (Рибак, Час.., 1960, 241).
2. Групові заняття, гурток для підвищення кваліфікації, ідейно-політичного рівня. Софії довелося виїхати до Києва на двотижневий семінар агрономів-дослідників (Донч., VI, 1957, 380); Нині вживаються заходи, спрямовані на удосконалення програм і поліпшення організації роботи політичних шкіл, гуртків і семінарів (Ком. Укр., 7, 1966, 68).
3. заст. Семінарист. Щур - молоденький семінар, у його - білі кучерики й карі під чорними бровами очі, і має він до того кінчати цього року семінарію (Вас., І, 1959, 228).
4. заст., діал. Школа для народних учителів. - Овва, доходи!! - обізвалася мати. - Хоч би була якою вчителькою при семінарі або сякий-такий титул мала, а то й того нема (Коб., III, 1956, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | семінар | семінари |
Родовий | семінару | семінарів |
Давальний | семінарові, семінару | семінарам |
Знахідний | семінар | семінари |
Орудний | семінаром | семінарами |
Місцевий | на/у семінарі | на/у семінарах |
Кличний | семінаре | семінари |