самозбагачення
САМОЗБАГАЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозбагачення | самозбагачення |
Родовий | самозбагачення | самозбагачень |
Давальний | самозбагаченню | самозбагаченням |
Знахідний | самозбагачення | самозбагачення |
Орудний | самозбагаченням | самозбагаченнями |
Місцевий | на/у самозбагаченні | на/у самозбагаченнях |
Кличний | самозбагачення | самозбагачення |