самовільник
САМОВІЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самовільник | самовільники |
Родовий | самовільника | самовільників |
Давальний | самовільникові, самовільнику | самовільникам |
Знахідний | самовільника | самовільників |
Орудний | самовільником | самовільниками |
Місцевий | на/у самовільнику, самовільникові | на/у самовільниках |
Кличний | самовільнику | самовільники |