розплющений
РОЗПЛЮЩЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплющити1. Лише мить - і вже під танком транспортер розплющений лежить (Гонч., Вибр., 1959, 314); Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 4).
РОЗПЛЮЩЕНИЙ2, а, е, перев. у сполуч. із сл. око, очі. Дієпр. пас. мин. ч. до розплющити2. Параскіца хотіла бігти - і не могла; ноги немов приросли до землі, а широко розплющені очі пильно вдивлялися в простір (Коцюб., І, 1955, 279); Федір прокидався і чекав з розплющеними очима ранку (Мушк., Серце.., 1962, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розплющений | розплющена | розплющене | розплющені |
Родовий | розплющеного | розплющеної | розплющеного | розплющених |
Давальний | розплющеному | розплющеній | розплющеному | розплющеним |
Знахідний | розплющений, розплющеного | розплющену | розплющене | розплющені, розплющених |
Орудний | розплющеним | розплющеною | розплющеним | розплющеними |
Місцевий | на/у розплющеному, розплющенім | на/у розплющеній | на/у розплющеному, розплющенім | на/у розплющених |