розколотість
РОЗКОЛОТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розколотий 2. Розколотість нинішнього світу на дві протилежні суспільні системи, між якими йде непримиренна ідеологічна боротьба, - головна риса часу, без врахування якої ніщо не можна зрозуміти (Не ілюстрація.., 1967, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розколотість | розколотості |
Родовий | розколотості, розколотости | розколотостей |
Давальний | розколотості | розколотостям |
Знахідний | розколотість | розколотості |
Орудний | розколотістю | розколотостями |
Місцевий | на/у розколотості | на/у розколотостях |
Кличний | розколотосте | розколотості |