розділ
РОЗДІЛ, лу, ч. 1. Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. - Ти можеш дати розділ про походження води і про вплив моря на психіку (Ю. Янов., II, 1958, 144); Прочитала перший розділ вашої нової повісті і мушу вам признатися - боюся. Я не знаю, як реагувати (Кач., II, 1958, 15).
2. рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1, 2. Щастя є краса, краса є также [також].. щастя - Немає розділу, немає грані їм (Дн. Чайка, Тв., 1960, 317); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розділ | розділи |
Родовий | розділу | розділів |
Давальний | розділові, розділу | розділам |
Знахідний | розділ | розділи |
Орудний | розділом | розділами |
Місцевий | на/у розділі | на/у розділах |
Кличний | розділе | розділи |
розділити
РОЗДІЛИТИ див. розділяти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розділю | розділимо |
2 особа | розділиш | розділите |
3 особа | розділить | розділять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розділив | розділили |
Жіночий рід | розділила | |
Середній рід | розділило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розділімо | |
2 особа | розділи | розділіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розділивши |