пхнути
ПХНУТИ, пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці вліта (Граб., І, 1959, 462); Батько, побитий, скривавлений, підвівся, стогнучи, на ноги. Його пхнули в спину, то він поточивсь (Головко, І, 1957, 98); Мати мерщій пхнула її у кімнату і стала її убирати у нову плахту (Кв.-Осн., II, 1956, 55); Якусь хвилину вони, сопучи, водилися на руках, маючи намір один одного перехитрити і пхнути в Дунай (Гончар, III, 1959, 287); Недоля зла тебе в страшну безодню пхнула (Сам., І, 1958, 57); Демид сам був дома, як хлопець пхнув йому в руки конверт і одним скоком уже вибіг з сіней (Гр., II, 1963, 34).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пхну | пхнемо |
2 особа | пхнеш | пхнете |
3 особа | пхне | пхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пхнув | пхнули |
Жіночий рід | пхнула | |
Середній рід | пхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пхнімо | |
2 особа | пхни | пхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пхнувши |