правота
ПРАВОТА, и, ж. Правильність думок, суджень, учинків, дій. Отже, товариші, наша правота у справі укладення Брестського миру доведена була всім ходом подій (Ленін, 36, 1973, 467); Пропагандист - активний ідейний боєць партії. Він має роз'яснювати людям наукові основи, правоту генеральної лінії нашої партії (Ком. Укр., 12, 1964, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | правота | правоти |
Родовий | правоти | правот |
Давальний | правоті | правотам |
Знахідний | правоту | правоти |
Орудний | правотою | правотами |
Місцевий | на/у правоті | на/у правотах |
Кличний | правото | правоти |