почитати
ПОЧИТАТИ1, аю, аєш, док., перех. 1. Док. до читати. Вустя кинулася шукати за іконою на божниці листа. - На ось краще сам почитай (Гончар, II, 1959, 142); - Дай лишень, Мар'яне, мені цей папірець, - попросив Матвій. - Я ще комусь дам почитати, - бережно заховав листівку у внутрішню кишеню біля серця (Стельмах, І, 1962, 459).
2. Читати якийсь час. Раїса протягувала руку до книжки й несміливо питала: - Може, почитаємо? (Коцюб., І, 1955, 329); - Почитав би трохи по обіді, щоб не скучати (Вас., І, 1959, 65).
ПОЧИТАТИ2 див. почитувати2.
ПОЧИТАТИ3 див. почитувати3.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почитаю | почитаємо |
2 особа | почитаєш | почитаєте |
3 особа | почитає | почитають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почитав | почитали |
Жіночий рід | почитала | |
Середній рід | почитало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почитаймо | |
2 особа | почитай | почитайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почитавши |