потупитися
ПОТУПИТИСЯ див. потуплюватися.
ПОТУПИТИСЯ, тупиться; мн. потупляться; док. Стати тупим (про все або багато чого-небудь). Федір обдивлявся серпи, чи не пощербилися, не потупилися (Мирний, IV, 1955, 222); - Коли всі були поранені й мечі потупились, .. він сказав: «Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми» (Довж., І, 1958, 294).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуплюся | потупимося |
2 особа | потупишся | потупитеся |
3 особа | потупиться | потупляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потупився | потупилися |
Жіночий рід | потупилася | |
Середній рід | потупилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потупімося | |
2 особа | потупися | потупіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потупившись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуплюся | потупимося |
2 особа | потупишся | потупитеся |
3 особа | потупиться | потупляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потупився | потупилися |
Жіночий рід | потупилася | |
Середній рід | потупилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потупмося | |
2 особа | потупся | потуптеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потупившись |