пообколупуваний
ПООБКОЛУПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообколупувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пообколупуваний | пообколупувана | пообколупуване | пообколупувані |
Родовий | пообколупуваного | пообколупуваної | пообколупуваного | пообколупуваних |
Давальний | пообколупуваному | пообколупуваній | пообколупуваному | пообколупуваним |
Знахідний | пообколупуваний, пообколупуваного | пообколупувану | пообколупуване | пообколупувані, пообколупуваних |
Орудний | пообколупуваним | пообколупуваною | пообколупуваним | пообколупуваними |
Місцевий | на/у пообколупуваному, пообколупуванім | на/у пообколупуваній | на/у пообколупуваному, пообколупуванім | на/у пообколупуваних |