понакочувати
ПОНАКОЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Накотити куди-небудь багато чогось.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понакочую | понакочуємо |
2 особа | понакочуєш | понакочуєте |
3 особа | понакочує | понакочують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понакочував | понакочували |
Жіночий рід | понакочувала | |
Середній рід | понакочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понакочуймо | |
2 особа | понакочуй | понакочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понакочувавши |