полісиндетон
ПОЛІСИНДЕТОН, -а, ч., лінгв. Те саме, що багатосполучниковість; одна з фігур поетичної мови, яка полягає в повторенні однакових сполучників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полісиндетон | полісиндетони |
Родовий | полісиндетона | полісиндетонів |
Давальний | полісиндетонові, полісиндетону | полісиндетонам |
Знахідний | полісиндетон | полісиндетони |
Орудний | полісиндетоном | полісиндетонами |
Місцевий | на/у полісиндетоні | на/у полісиндетонах |
Кличний | полісиндетоне | полісиндетони |