платіж
ПЛАТІЖ, тежу, ч. 1. Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах (Ленін, 27, 1972, 306); [Xрапко:] Я тобі, як скінчиться діло, щот [рахунок] дам: що на розходи пішло, а що лишок - на платіж повернеться (Мирний, V, 1955, 128); Податкові платежі.
2. Сума грошей, яка має бути (була) виплачена за що-небудь. Селяни відмовлялися вносити платежі за землю (Нова іст., 1956, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | платіж | платежі |
Родовий | платежу | платежів |
Давальний | платежеві, платежу | платежам |
Знахідний | платіж | платежі |
Орудний | платежем | платежами |
Місцевий | на/у платежі, платежу, платежеві | на/у платежах |
Кличний | платежу | платежі |