письменство
ПИСЬМЕНСТВО, а, с. 1. Те саме, що письменництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Ол., Леся, 1960, 11); Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті - участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, - от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу (Рильський, III, 1956, 373).
@ Красне письменство див. красний.
2. заст. Те саме, що письменність 1. [Xрапко (кладучи перо): ] Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство, та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу - натрудив руку (Мирний, V, 1955, 121); Він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! Бо йому, Остапові, тільки письменства й не ставало! (Гр., II, 1963, 347).
3. Те саме, що писемність 1. Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (Іст. СРСР, І, 1956, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | письменство | письменства |
Родовий | письменства | письменств |
Давальний | письменству | письменствам |
Знахідний | письменство | письменства |
Орудний | письменством | письменствами |
Місцевий | на/у письменстві | на/у письменствах |
Кличний | письменство | письменства |