переозброєний
ПЕРЕОЗБРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переозброїти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переозброєний | переозброєна | переозброєне | переозброєні |
Родовий | переозброєного | переозброєної | переозброєного | переозброєних |
Давальний | переозброєному | переозброєній | переозброєному | переозброєним |
Знахідний | переозброєний, переозброєного | переозброєну | переозброєне | переозброєні, переозброєних |
Орудний | переозброєним | переозброєною | переозброєним | переозброєними |
Місцевий | на/у переозброєному, переозброєнім | на/у переозброєній | на/у переозброєному, переозброєнім | на/у переозброєних |