парубоцький
ПАРУБОЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до парубок 1. Вулиця, захлинувшись парубоцькою піснею, знову гуляє під голосні удари бубна (Кос., Новели, 1962, 160); Маланка зразу брала його залицяння за парубоцькі жарти і все здалека трималася (Кобр., Вибр., 1954, 192); // Належний парубкові; парубків. Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр., III, 1952, 671); // Власт. парубкові. Що мені найбільше подобається в дядькові - так то той парубоцький, палкий вогонь, котрий так і грає в його сірих очах (Коцюб., І, 1955, 467); Ось тепер він покаже парубоцьке право батькам: двічі вони сватали його - нічого не вийшло, а втретє - посватається сам (Стельмах, І, 1962, 535).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | парубоцький | парубоцька | парубоцьке | парубоцькі |
Родовий | парубоцького | парубоцької | парубоцького | парубоцьких |
Давальний | парубоцькому | парубоцькій | парубоцькому | парубоцьким |
Знахідний | парубоцький, парубоцького | парубоцьку | парубоцьке | парубоцькі, парубоцьких |
Орудний | парубоцьким | парубоцькою | парубоцьким | парубоцькими |
Місцевий | на/у парубоцькому, парубоцькім | на/у парубоцькій | на/у парубоцькому, парубоцькім | на/у парубоцьких |