парк
ПАРК, у, ч. 1. Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг. Двір Княжевича, особливо парк - наче перенесено з південного берега (Коцюб., III, 1956, 146); Тихо й урочисто було в парку, і був він пустинний, але жила в ньому душа природи і душа людини (Смолич, Світанок.., 1953, 466); // Великий сад спеціального призначення, звичайно відкритий для відвідувачів. Парк є місцем масової культурно-політичної роботи й культурного відпочинку населення (Озелен. колг. села, 1955, 46); Працівники зоопарку старанно вивчають умови життя тварин у природі і по змозі відтворюють їх у парку (Наука.., 9, 1956, 32).
2. Місце стоянки, ремонту й обслуговування певних транспортних засобів. Робота Сірка полягала в тому, що він мав їздити в різних справах у трамвайні парки міста (Сенч., На Бат. горі, 1960, 105).
3. чого і без додатка. Певна сукупність транспортних засобів (залізничних, автомобільних і т. ін.). Автомобільний парк країни зросте до розмірів, що забезпечать цілковите задоволення потреб у вантажних і пасажирських перевозках (Програма КПРС, 1961, 63); // Сукупність засобів виробництва у тій чи іншій галузі народного господарства, промисловості і т. ін. Останніми роками на наших підприємствах помітно поновлюється парк металорізального і ковальсько-пресового устаткування (Ком. Укр., 12, 1962, 16); - Ти розкажи нам! .. Правда, що в вас [у СРСР ] не соха-бідарка Шкрябає землю полями-лугами? Встав я - й за мною тракторні парки Заблискотіли сліпучо плугами (Мал., За.. морем, 1950, 47).
4. військ. Пересувний склад, що постачає армію у воєнний час боєприпасами, інструментами, запасними частинами і т. ін. Першим [на весілля] з'явився Федір Королевич - солдат Третього авіаційного парку Південно-Західного фронту (Смолич, Мир.., 1958, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | парк | парки |
Родовий | парку | парків |
Давальний | паркові, парку | паркам |
Знахідний | парк | парки |
Орудний | парком | парками |
Місцевий | на/у парку | на/у парках |
Кличний | парку | парки |
парковий
ПАРКОВИЙ, а, е. 1. Який знаходиться, розташований у парку (в 1 знач.). Дикі пущі, що оточували наоколо замок, тисячами рук перероблені на паркову садовину (Стор., І, 1957, 366); Паркова алея; // Признач. для влаштування, оздоблення парку. Першотравневий гай Києва прикрасила ще одна паркова скульптура (Літ. Укр., 21.VIII 1965, 1); Парковий міст.
2. Прикм. до парк 2. Тепер зварювальні роботи можна робити майже на всіх паркових коліях (Роб. газ., 29. І 1965, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | парковий | паркова | паркове | паркові |
Родовий | паркового | паркової | паркового | паркових |
Давальний | парковому | парковій | парковому | парковим |
Знахідний | парковий, паркового | паркову | паркове | паркові, паркових |
Орудний | парковим | парковою | парковим | парковими |
Місцевий | на/у парковому, парковім | на/у парковій | на/у парковому, парковім | на/у паркових |
парок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | парок | парки |
Родовий | парка | парків |
Давальний | паркові, парку | паркам |
Знахідний | парок | парки |
Орудний | парком | парками |
Місцевий | на/у парку | на/у парках |
Кличний | парку | парки |