опустілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опустілий | опустіла | опустіле | опустілі |
Родовий | опустілого | опустілої | опустілого | опустілих |
Давальний | опустілому | опустілій | опустілому | опустілим |
Знахідний | опустілий, опустілого | опустілу | опустіле | опустілі, опустілих |
Орудний | опустілим | опустілою | опустілим | опустілими |
Місцевий | на/у опустілому, опустілім | на/у опустілій | на/у опустілому, опустілім | на/у опустілих |
опустіти
ОПУСТІТИ, іє, док. Те саме, що спустіти. Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (Цюпа, На крилах.., 1961, 21); Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків.. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб 'язок (Фр., III, 1950, 52); Опустіли кошари. Тиша і пустка (Коцюб., II, 1955, 324); Все потягло, що робити уміло, На косовицю; село опустіло (Щог., Поезії, 1958, 85).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опустію | опустіємо |
2 особа | опустієш | опустієте |
3 особа | опустіє | опустіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опустів | опустіли |
Жіночий рід | опустіла | |
Середній рід | опустіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опустіймо | |
2 особа | опустій | опустійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | опустівши |