неувага
НЕУВАГА, и, ж. 1. Відсутність або недостатність уваги; неуважність. Дівчина, скориставши з Йонової неуваги, висмикнула свою руку і стрибнула від нього (Коцюб., І, 1955, 233); Її дім - купка сухого листя, залишена через неувагу замітачем у парку (Вільде, Б'є восьма, 1945, 25).
2. до кого- чого. Вияв неуважного, байдужого ставлення до кого-, чого-небудь. Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була .. здивована з його байдужості до любимої страви та з неуваги до материної турботи (Ю. Янов., II, 1954, 98); Гнат стояв перед Оксаною Ромазан і чекав, що вона знову почне його пробирати за неувагу до медичного обслуговування населення (Чорн., Визвол. земля, 1950, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неувага | неуваги |
Родовий | неуваги | неуваг |
Давальний | неувазі | неувагам |
Знахідний | неувагу | неуваги |
Орудний | неувагою | неувагами |
Місцевий | на/у неувазі | на/у неувагах |
Кличний | неуваго | неуваги |