неоромантизм
НЕОРОМАНТИЗМ, -у, ч. Течія раннього модернізму; напрям в культурі кінця 19-го – початку 20-го ст., пов'язаний з відродженням і розвитком ідей романтизму; як і попередники – представники романтизму 19-го століття, представники неороманетизму заперечували прозу «обивательського» життя; вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи фоном для своїх сюжетів екзотичні країни; характерний неоромантичний герой – непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неоромантизм | неоромантизми |
Родовий | неоромантизму | неоромантизмів |
Давальний | неоромантизмові, неоромантизму | неоромантизмам |
Знахідний | неоромантизм | неоромантизми |
Орудний | неоромантизмом | неоромантизмами |
Місцевий | на/у неоромантизмі | на/у неоромантизмах |
Кличний | неоромантизме | неоромантизми |