неоплатонік
НЕОПЛАТОНІК, а, ч. Прихильник, послідовник неоплатонізму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неоплатонік | неоплатоніки |
Родовий | неоплатоніка | неоплатоніків |
Давальний | неоплатонікові, неоплатоніку | неоплатонікам |
Знахідний | неоплатоніка | неоплатоніків |
Орудний | неоплатоніком | неоплатоніками |
Місцевий | на/у неоплатоніку, неоплатонікові | на/у неоплатоніках |
Кличний | неоплатоніку | неоплатоніки |