недоліт
НЕДОЛІТ, льоту, ч. Падання летючого предмета ближче, ніж намічалось. Снаряди вибухають, розносячи в клоччя сіро-зелених солдатів, посланих Гітлером на Ленінград. - Недоліт. Винос вправо! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 282); У сквері діти бавляться "в війну", Штурмують ловко снігову фортецю. От сніжка пада... - Тьху ти! Недоліт! (Бичко, Простота, 1963, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недоліт | недольоти |
Родовий | недольоту | недольотів |
Давальний | недольотові, недольоту | недольотам |
Знахідний | недоліт | недольоти |
Орудний | недольотом | недольотами |
Місцевий | на/у недольоті | на/у недольотах |
Кличний | недольоте | недольоти |