невміло
НЕВМІЛО, НЕУМІЛО. Присл. до невмілий, неумілий. Сама п'єса дуже.. скучна і невміло написана (Л. Укр., V, 1956, 48); - Заспокойтеся, - глибоко зітхнув Сашко і якось невміло погладив Василину по голові (Кучер, Трудна любов, 1960, 536); Неуміло і боязко гладив Ярема її, намагаючись заспокоїти, втішити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 52).