невдоволення
НЕВДОВОЛЕННЯ, я, с . Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося.. невдоволення з самої себе (Кобр., Вибр., 1954, 97); В нього з'явилося дивне почуття невдоволення чи ревнощів до людей, що ремонтували паровоз (Чорн., Визвол. земля, 1950, 108); // Вияв такого почуття і стану. В міру того, як зростають і розвиваються суперечності, властиві буржуазному суспільству, зростає також і невдоволення трудящої і експлуатованої маси капіталістичним ладом (Програма КПРС, 1961, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невдоволення | невдоволення |
Родовий | невдоволення | невдоволень |
Давальний | невдоволенню | невдоволенням |
Знахідний | невдоволення | невдоволення |
Орудний | невдоволенням | невдоволеннями |
Місцевий | на/у невдоволенні | на/у невдоволеннях |
Кличний | невдоволення | невдоволення |