настарчати
НАСТАРЧАТИ, аю, аєш, недок., НАСТАРЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Настачати. Кілька день уже жалувався о. Телесницький, що не може настарчити тростин на наш клас (Фр., IV, 1950, 229); Горе та каторжна робота висушили молодицю.., і працювала ж, не розгинаючись, бо п'ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настарчити (Речм., Весн. грози, 1961, 45).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настарчаю | настарчаємо |
2 особа | настарчаєш | настарчаєте |
3 особа | настарчає | настарчають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настарчатиму | настарчатимемо |
2 особа | настарчатимеш | настарчатимете |
3 особа | настарчатиме | настарчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | настарчав | настарчали |
Жіночий рід | настарчала | |
Середній рід | настарчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настарчаймо | |
2 особа | настарчай | настарчайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | настарчаючи | |
Минулий час | настарчавши |