наркотизатор
НАРКОТИЗАТОР, -а, ч. Особа, яка здійснює наркотизацію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наркотизатор | наркотизатори |
Родовий | наркотизатора | наркотизаторів |
Давальний | наркотизаторові, наркотизатору | наркотизаторам |
Знахідний | наркотизатора | наркотизаторів |
Орудний | наркотизатором | наркотизаторами |
Місцевий | на/у наркотизаторі, наркотизаторові | на/у наркотизаторах |
Кличний | наркотизаторе | наркотизатори |