напакований
НАПАКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напакувати. Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на.. коні Мортка (Кобр., Вибр., 1954, 78); Біля мене аж перехитується од сміху Люба, у її руці погойдується чимсь напакована торбинка (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 51); // напаковано, безос. присудк, сл. Лист! Що в ньому може бути так багато напаковано? (Фр., IV, 1950, 349).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напакований | напакована | напаковане | напаковані |
Родовий | напакованого | напакованої | напакованого | напакованих |
Давальний | напакованому | напакованій | напакованому | напакованим |
Знахідний | напакований, напакованого | напаковану | напаковане | напаковані, напакованих |
Орудний | напакованим | напакованою | напакованим | напакованими |
Місцевий | на/у напакованому, напакованім | на/у напакованій | на/у напакованому, напакованім | на/у напакованих |