наморити
НАМОРИТИ, морю, мориш, док., перех. 1. Морючи, знищити якусь кількість кого-, чого-небудь.
2. Сильно втомити, зморити кого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наморю | наморимо |
2 особа | намориш | наморите |
3 особа | наморить | наморять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наморив | наморили |
Жіночий рід | наморила | |
Середній рід | наморило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наморімо | |
2 особа | намори | наморіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наморивши |