навпочіпки
НАВПОЧІПКИ, НАПОЧІПКИ, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Жандарми сіли по обидва боки вагона навпочіпки і мовчазно дивились на підлогу (Досв., Вибр., 1959, 179); Мусій аж засичав, коли вчитель, присівши навпочіпки, стягав з пораненої ноги чобіт (Речм., Весн. грози, 1961, 25); Він в тій хвилі побачив Ланталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху (Фр., II, 1950, 260).