навантажник
НАВАНТАЖНИК, а, ч. 1. Людина, яка займається вантаженням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | навантажник | навантажники |
Родовий | навантажника | навантажників |
Давальний | навантажникові, навантажнику | навантажникам |
Знахідний | навантажник, навантажника | навантажники, навантажників |
Орудний | навантажником | навантажниками |
Місцевий | на/у навантажнику | на/у навантажниках |
Кличний | навантажнику | навантажники |