місткість
МІСТКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. місткий. В хаті не як було й повно ще. То дядько Гордій просто не дооцінив її місткості (Головко, II, 1957, 126); Він [О. Гончар] добився високої місткості і лаконізму своєї художньої розповіді (Про багатство л-ри, 1959, 234).
2. Об'єм чого-небудь. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко, або ферділь - дерев'яна діжечка з одним вухом (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | місткість | місткості |
Родовий | місткості, місткости | місткостей |
Давальний | місткості | місткостям |
Знахідний | місткість | місткості |
Орудний | місткістю | місткостями |
Місцевий | на/у місткості | на/у місткостях |
Кличний | місткосте | місткості |