маркірувальник
МАРКІРУВАЛЬНИК а, ч., с. г. Той, хто займається маркіруванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маркірувальник | маркірувальники |
Родовий | маркірувальника | маркірувальників |
Давальний | маркірувальникові, маркірувальнику | маркірувальникам |
Знахідний | маркірувальника | маркірувальників |
Орудний | маркірувальником | маркірувальниками |
Місцевий | на/у маркірувальнику, маркірувальникові | на/у маркірувальниках |
Кличний | маркірувальнику | маркірувальники |