магнезит
МАГНЕЗИТ, у, ч. Мінерал білого або сіруватого кольору (вуглекисла сіль магнію), що його використовують як вогнетривкий матеріал. Крім карбонату кальцію, у природі в значній кількості трапляється карбонат магнію МgСО3, відомий під назвою магнезиту (Заг. хімія, 1955, 392); Підручні почали закидати яму чималими шматками магнезиту (Собко, Біле полум'я, 1952, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | магнезит | магнезити |
Родовий | магнезиту | магнезитів |
Давальний | магнезитові, магнезиту | магнезитам |
Знахідний | магнезит | магнезити |
Орудний | магнезитом | магнезитами |
Місцевий | на/у магнезиті | на/у магнезитах |
Кличний | магнезите | магнезити |
магнезитовий
МАГНЕЗИТОВИЙ, а, е. Прикм. до магнезит. Проектується будівництво двох підприємств, які вироблятимуть з ропи сиваських озер магнезитовий порошок, потрібний для виготовлення вогнетривів (Веч. Київ, 15.V 1958, 1); // Вигот. з магнезиту. Магнезитові вогнетриви.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | магнезитовий | магнезитова | магнезитове | магнезитові |
Родовий | магнезитового | магнезитової | магнезитового | магнезитових |
Давальний | магнезитовому | магнезитовій | магнезитовому | магнезитовим |
Знахідний | магнезитовий, магнезитового | магнезитову | магнезитове | магнезитові, магнезитових |
Орудний | магнезитовим | магнезитовою | магнезитовим | магнезитовими |
Місцевий | на/у магнезитовому, магнезитовім | на/у магнезитовій | на/у магнезитовому, магнезитовім | на/у магнезитових |