ліпше
ЛІПШЕ. 1. Присл. до ліпший. Риба шука - де глибше, а чоловік - де ліпше (Укр.. присл.., 1955, 259); Сама [Устина] орала й сіяла ліпше за любого господаря (Чорн., Визвол. земля, 1959, 11); // у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама (Л. Укр., V, 1956, 19); Поволі професор починав одужувати. Щодня йому ставало ліпше (Баш, Проф. Буйко, 1946, 20).
2. у знач. част . Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії. [Лев:] От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Л. Укр., III, 1952, 227); - Узяв би ти мене ліпше з собою, ..а то тільки душу ятриш (Мур., Бук. повість, 1959, 182).
ліпший
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ліпший | ліпша | ліпше | ліпші |
Родовий | ліпшого | ліпшої | ліпшого | ліпших |
Давальний | ліпшому | ліпшій | ліпшому | ліпшим |
Знахідний | ліпший, ліпшого | ліпшу | ліпше | ліпші, ліпших |
Орудний | ліпшим | ліпшою | ліпшим | ліпшими |
Місцевий | на/у ліпшому, ліпшім | на/у ліпшій | на/у ліпшому, ліпшім | на/у ліпших |