кішка
КІШКА, и, ж. 1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Григ., Вибр., 1959, 124); * У порівн. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Н.-Лев., II, 1956, 317).
@ Жити (бути і т. ін. ), як кішка з собакою - постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою (Добр., Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла - про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. - Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін. ] кішка пробігла поміж (між) ким - хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Мирний, III, 1954, 297).
2. техн. Невелика кітва.- Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Н.-Лев., II, 1956, 233); // Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3. тільки мн. Те саме, що кігті 2; // Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кішка | кішки |
Родовий | кішки | кішок |
Давальний | кішці | кішкам |
Знахідний | кішку | кішки, кішок |
Орудний | кішкою | кішками |
Місцевий | на/у кішці | на/у кішках |
Кличний | кішко | кішки |